Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Звіри́на́, -ни, ж. 1) = ii. Звір. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. Грин. II. 72. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. Гол. III. 499. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Грин. III. 540. Ум. звіри́нка.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик.
Повпрохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Упросить кого впустить въ хату (многихъ). Повпрохувалися в хату погрітись. Волч. у.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Шліхта, -ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. Cм. піспа.