Безпам'Ятько, -ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый.
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Полотно міцне, аж бринить. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Бо му комарь в ухо бренить. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить.
Осеніти, -ніє, гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Пропускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ.2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. 3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму.
Рядити, -джу́, -диш, гл.
1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Хиба він староста, що рядить у селі.
2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять.
3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ?
4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці.
