Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Хоч не нагодували, аби запрохали.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую.
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Оплутати Cм. оплутувати.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан.
Повихолоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Простыть (во множествѣ).
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій.