Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. Н. п. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Бона благословиться у батька й у матері. Грин. ІІІ. 428. 2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.
Ма́зка 1, -ки, ж. Металлическая сѣтка для защиты отъ пчелъ. Лохвиц. и Гадяц. у.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).  
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Підрізати Cм. підрізувати.
Скороздрий, -а, -е. = скороздрілий. Черк. у. Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла. Новомоск. у.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.