Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оженити

Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНИТИ"
Вечерниця, -ці, ж. Вечерняя звѣзда, Венера. Вх. Лем. 397.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное. Желех.
Засмоли́ти Cм. засмолювати.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Приоружити Cм. приоружувати.
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Розмальовувати, -вую, -єш, сов. в. розмалювати, -люю, -єш, гл. Расписывать, расписать (красками). Збудую тобі хату світлу, світлу та високу, розмалюю її усякими красками. Шевч. 313.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.