Викувати Cм. виковувати.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Напри́сідки нар. = навприсядки.
Нестатечність, -ности, ж.
1) Бѣдность.
2) Непостоянство.
Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш, сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл.
1) Увеличивать, увеличить.
2) Прибавлять, прибавить. Сами прибільшують невірі плати.
3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати.
2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.