Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Наві́чник, -ка, м. Испорченное намісник. Cм. навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: наві́чничок.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл.
1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили.
2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться.
Утанажити, -жу, -жиш, гл. Изморить, утомить до крайности. Сіла вона на його і давай гонить аж до світа, і утанажила так, що ледві додому вернувсь та 'дно стогне.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина.