Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одинюсінький

Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНЮСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНЮСІНЬКИЙ"
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Дзвені́ння, -ня, с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля. Левиц. Пов. 264.
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю. Г. Барв. 6.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього. Ном. 1564.
Киринник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Пожиття, -тя́, с. Прожитье, прожитокъ. Ставало на пожиття його. Мир. ХРВ. 359. Пиття — пожиття. Ном. № 11668.
Примучити Cм. примучувати.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНЮСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.