Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огрядний

Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І., Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі. МВ. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГРЯДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГРЯДНИЙ"
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
Позауш гл. = позавуш. Желех.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГРЯДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.