Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обшугувати

Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають. МУЕ. III. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБШУГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБШУГУВАТИ"
Балясувати, -сую, -єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. І. 172.
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Маслосвя́тити, -чу, -тиш, гл. Соборовать, совершать елеосвященіе. Учора його маслосвятили. Харьк.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Оподаль нар. Вдали.
Підшивка, -ки, ж. 1) Подкладка. Н. Вол. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБШУГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.