Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрідкуватий

Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДКУВАТИЙ"
Заденчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заднити. Діжку ще не заденчено. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Чуб. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? К. Псалт. 84. Ум. межка.
Перехрищуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехристи́тися, -щуся, -стишся, гл. = перехрещуватися, перехреститися. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Перецвіркотати, -чу́, -ти́ш, гл. О сверчкѣ: окончить трещать.  
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. Чуб. І. 109. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці. Сосниц. у.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7. 2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.
Турнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть; послать, погнать. Щоб тебе лють турнула. Пом. № 3738. Турнув Харько хлопця на хутір.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? Макс. (1834), 96. хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. Чуб. VII. 427. 4)боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Грин. II. 278. Ум. хме́лик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІДКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.