Гнихіть, -тя, м. = ніготь.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Канюка, -ки, об.
1) Попрошайка.
2) Ув. отъ каня. Летіла канюка, постреляна з лука. Канюкою сидить.
Обгортати, -та́ю, -єш, сов. в. обгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Обворачивать, обвертывать, обвернуть, обматывать, обмотать, укрыть кругомъ. Обгорнув його плащаницею. Обгорнула дитину ряденцем. 2) Окучивать, окучить (растеніе). З неділі треба картоплю обгортати. 3) Обкладывать, обложить, окружать, окружить, облегать, облечь, обнять. Обгорни горщик жаром. Небо хмари обгорнули. Обгорнуто таборами Єрусалим. . Обгорнули наливайців леєстровиками. Ще більший жаль об горнув його. Сміх мене обгортає. І обгорнули мене думки та гадки.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Побіденний, -а, -е. Горемычный. А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого.
Понаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Наплодиться (во множествѣ). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана.
Розсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл.
1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках.
2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі.
3) Распадаться, распасться, лопнуть. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Де ударить, то розсядеться й шкурка.