Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
В'ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Рудч. Ск. І. 200. Е, чоловік! чорт заволік! Ном. № 2896. Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». Г. Барв. 290. 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Лагун, -на, м. = мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!» Чуб. II. 67.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Шахтарь, -ря, м. Рабочій въ шахтѣ. Г. Барв. 28.