Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обора

Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Н. п. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. Мет. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. Шух. I. 250, 277, 281. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки. Шух. I. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Відколоти Cм. відколювати.
Дністро́ви́й, дністря́нський, -а, -е. Днѣстровскій. Над сагою дністровою лежить Хведір безрідний. Мет. 440.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.
Роджати, -джа́ю, -єш, гл. Рождать. І роджає беззаконня на громадське безголовя. К. Псал. 13.
Розшахвати, -хваю, -єш, гл. Развернуть. АД. І. 59.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Усевіда, -ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати К. XII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.