Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Сіла одітхнути.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Гу́слянка, -ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Cм. Ряжанка.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Cм. зоріти.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Мітла́стий, -а, -е. Похожій на метлу, широкій (о бородѣ). Із-за борід, мов кущ лози, мітластих.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Ріпак, -ка, м. Рапсъ.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Хамаркає, наче дяк на криласі.