Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Допала́ти, -лі́ю, -єш, гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець.
Низка, -ки, ж.
1) Связка чего-нибудь нанизаннаго.
2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою.
Опускання, -ня, с.
1) Опусканіе.
2) Въ орнаментѣ раскрашенной миски — узкія параллельныя полоски, иногда концентрически покрывающія всю миску.
Спімнути, -ну, -неш, гл. = спом'янути. Бога не спімнув.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.