Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Cм. кутас 2.
Настоптати Cм. настоптувати.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть.
Тириканяя, -ня, с.
1) Плохая игра на скрипкѣ.
2) Игра на валькѣ.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці.
