Божок, -жка, м.
1) Ум. отъ біг, бог.
2) Идолъ, кумиръ.
3) Родъ дѣтской игры.
4) — свинний. Свиной желудокъ. Cм. богун 2.
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ).
Доходи́телька, -ки, ж. Всезнайка, опытная. Вона така доходителька: все у городі знає, то й мені показувала.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай!
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка.
Починання, -ня, с. Начинаніе.
Священник, -ка, м. = піп.