Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обметиця

Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12156. 2) Родъ вышивки. Шух. I. 155, 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМЕТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМЕТИЦЯ"
Перегінний, -а, -е. Перегонный. Маркев. 169. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок. Стор. II. 224.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Прискати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать. Грин. II. 37. 2) Фыркать. Росердила невірного, що аж прискає. Грин. ІІІ. 308.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл. 1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Чуб. V. 950. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши). Харьк. 2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 184.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L. ЗЮЗО. І. 125.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.
Шарпанка, -ки, ж. = шампанка. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМЕТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.