Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Зціпити Cм. зціплювати.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.
Пересуд, -ду, м.
1) Вторичный судъ.
2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати.
3) мн. Пересуды, сплетни.
4) Предразсудокъ. Ми пересуди давнішні занедбали. Ум. пересудок. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе.
Поприбірати, -ра́ю, -єш, гл. Прибрать. І в хаті, і в дворі поприбірала, аж глянути любо.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Риж, агу, м. Oryza satira L, рисъ.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка.
