Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає.
Зга́снути Cм. згасати.
Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Земля пухка.
3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Рибка чечуга плаває доволі. 2) Свинья.
Шкодниця, -ці, ж.
1) = шкідниця.
2) Шалунья, проказница.