Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Опинатися, -на́юся, -єшся, гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106.
Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї. Житомир. у.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Екат. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. = притупати. Притюпали пішки. Морд. Пл. 173.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Шмилити, -лю, -лиш, гл. Въ выраженіи: шми́лити губки. Сжимать губки, кокетничая. Бач, як вона до його губки шмилить. Кіевск. у.