Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видиратися, -раюся, -єшся, сов. в. видертися, -руся, -решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубив дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба. О. 1862. V. 82.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Задрі́пувати, -пую, -єш, сов. в. задрі́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать грязью нижнюю часть платья. Де це ти так задріпала спідницю? Харьк.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Застіжи́на, -ни, ж. = застіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина. Грин. III. 531.
Обезголовити, -влю, -виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Роскуповувати, -вую, -єш, сов. в. роскупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Раскупать, раскупить.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.