Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Употребляется также какъ названіе коровы. — жиді́вська. пт. удодъ. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Засло́на, -ни, ж. 1) Занавѣсъ. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати.
Кошар, -ра, м.
1) = кошик 1.
2) = кошара. Ум. кошарик.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).