Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обворожити

Обворожити Cм. обворожувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВОРОЖИТИ"
Ворушити, -шу, -шиш, гл. 1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289. 2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.
Душі́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт зна чим і душить.
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. Ном. № 10801. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали. Котл. Кн.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы. Вх. Уг. 245.
Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. Cм. перелесник.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити. Харьк.
Однодворець, -рця, м. Однодворець. Чи не з міщан ви часом, або чи не з однодворців. Левиц. Пов. 189.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Пришовка, -ки, ж. = пришивка. Вас. 187.
Святьоха, -хи, ж. Названіе русалки. Новгородсѣв. у. Грин. III. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.