Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Наси́лу, нар. Съ трудомъ, едва. Насилу десять чоловік його подужали. Стор. Насилу ноги волочу. Мет. 167.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Переймом нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді... ходив він переймом. МВ. ІІ. 75.
Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Рахубно нар. Разсчетливо, обдуманно. Я бачу, що він не рахубно робить — продає святці жиду. Борз. у.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться. О. 1861. X. 23.
Харний, -а, -е. Чистый, опрятный. Желех.