Апроба́ція, -ції, ж. Проба, одобреніе. Я привезу вам дров на апробацію.
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Діви́ч-вечір, -чора, м. Дѣвичникъ. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає.
Засмоли́ти Cм. засмолювати.
Зла́да, -ди, ж. = злагода 2.
Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява.