Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обарянець

Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРЯНЕЦЬ"
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать. Стец. 18.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала. Рудч. Ск. І. 195.
Однодумець, -мця, м. Единомышленникъ.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Шпаківня, -ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАРЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.