Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обарянець

Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАРЯНЕЦЬ"
Афиня́нка, -ки, ж. Супъ изъ черники. Гуцул.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Палюх, -ха, м. 1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. Cм. струнка. Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі. Камен. у.
Ростовитий, -а, -е. Скоро растущій Верба — ростовите дерево. Міусск. окр. (Лобод.).
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАРЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.