Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця.
Келтувати, -ту́ю, -єш, гл. = глитати.
Ладний, -а, -е. 1) Согласный.
2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Лужко ж моє ладне, мальоване. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна.
3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі.
4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Ум. ладненький.
Молоток, -тка, м. Молотокъ. Добре ковадло не боїться молотка. Ум. молото́чок.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ.
Роспікатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспекти́ся, -чуся, -чешся, гл. Распекаться, распечься, раскаляться, раскалиться. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь....
Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля.