Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель.
Дзу́ґа, -ґи, ж. Крючекъ, удерживающій навій на ткацкомъ станкѣ.
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати.
Темність, -ности, ж.
1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність.
2) Слѣпота.
3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка.