Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

носіння

Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 571.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОСІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОСІННЯ"
Бровеня, -няти, бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Виконати I, -наю, -єш, гл. Вымереть, перемереть. Щоб наші вороги виконали до ноги. Грин. ІІІ. 188.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Левиц. І. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости. МВ. І.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
Настягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Набраться съ нѣкоторымъ затрудненіемъ (о многомъ). Настягалося рублів на кільки грошей. Мир. ХРВ. 59. 2) Насобирать, набрать (многое и съ трудомъ). Ви тут з матір'ю то сим, то тим боком настягаєтесь на зіму. Мир. ХРВ. 16. 3) Насобираться, сойтись (о людяхъ). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти. Св. Л. 201.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Мнж. 1. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.
Споряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. споряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приготовлять, приготовить, снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Нові уліг струже, споряжає. Г. Бар. 144. Спорядимо перш воза, а тоді вже й обідати. Канев. у. Спорядимо дві паровиці, накладемо всього доброго та й рушай. Г. Барв. 16. Чому Господь так не спорядить часу, щоб день суда його на світі знали. К. Іов. 52. Паніматко, спорядіть обох (у некрути). МВ. ІІ. 12. Одягла його, спорядила так, що не всякий пан так одягається. Чуб. II. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОСІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.