Бровеня, -няти, бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Виконати I, -наю, -єш, гл. Вымереть, перемереть. Щоб наші вороги виконали до ноги.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт.
Настягатися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Набраться съ нѣкоторымъ затрудненіемъ (о многомъ). Настягалося рублів на кільки грошей.
2) Насобирать, набрать (многое и съ трудомъ). Ви тут з матір'ю то сим, то тим боком настягаєтесь на зіму.
3) Насобираться, сойтись (о людяхъ). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти.
Промовець, -вця, м. Ораторъ.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць.
Споряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. споряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приготовлять, приготовить, снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Нові уліг струже, споряжає. Спорядимо перш воза, а тоді вже й обідати. Спорядимо дві паровиці, накладемо всього доброго та й рушай. Чому Господь так не спорядить часу, щоб день суда його на світі знали. Паніматко, спорядіть обох (у некрути). Одягла його, спорядила так, що не всякий пан так одягається.
