Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки.
Допекти́ Cм. допікати.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Змінятися I, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. А ну, зміняймось!
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. 60.
Копичити, -чу, -чиш, гл.
1) Складывать, сваливать въ кучу.
2) Складывать въ копны.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ.
Лепу́х, -ха́, м. Раст. = лопух.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. В очах миготить, а в голові свистить. Зірки мигтять собі, блимають. Аж в очах мигтить. Миготіла в очах дорога горорізьба.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Без страху й плями лицарь запорозький. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте.
