Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю. Мет. 2.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.
Катанка, -ки, ж. 1) Куртка суконная. КС. 1893. ХП. 447. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. Левиц. І. 27. 2) Солдатскій мундиръ. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). Гол. І. 143. 3) Родъ женской кофты, обыкновенно суконной, надѣваемой сверхъ одежды. Волынь. Гол. Од. 51, 76, 23.
Курманина, -ни, ж. Разорванное платье. Скинув з себе курманину, над ними роспняв. Гол. III. 95.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Онудніти, -ні́ю, -єш, гл. Заскучать, сидя без работы.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили. 2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. МУЕ. III. 103. Поліпіл кошелю. Вх. Уг. 261. 3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила! Рудан. І. 100.