Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безумовно нар. Безусловно. Желех.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти. Стор. МПр. 143.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1. Вх. Уг. 239.
Мали́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Умаляться, становиться меньше. 2) Поступать по дѣтски. І так звані старші між дітворою хочай би й не повинні вже малитися, бо вуса мали... про те не відріжнялись від дітей... і ласощів забагали і все. Св. Л. 136.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. 2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Славяносерб. у. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить. Міусск. окр.
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.