Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Каплун, -на, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. В маслі каплунів зготувати. 2) Названіе хитраго вола.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Проти, про́ти́в, пред.
1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Проти рожна не працювати. Хто против Бога, то й Біг против ньому.
2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді.
3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Виходила вона проти череди і загляділа Василя.
4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Проти дня брехня, проти ночі правда.
5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. Проти місяця видко.
6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Проти його нема чоловіка.
7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Що се за сон? прогни чого?
Рождений, -а, -е. Прирожденный. Рождена відьма. Відьми є рождені і вчені.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Удержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. удержатися, -жуся, -жишся, гл. Удерживаться, удержаться. Не держались на горі, а під горою не вдержишся. Тепер я не хочу нічого: дасте свиту да рушницю, бо в мене нічого не вдержиться.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби).
