Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ножиці

Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОЖИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОЖИЦІ"
Безоборонний, а е Беззащитный. К. МБ. ХII. 266. Оборонив сиріт безоборонних. К. Іов. 61.
Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками. Г. Барв. 22.
Витріщака, -ки, об. 1) Тотъ, кто таращить глаза. 2) Задница. Харьк.
Відморити Cм. відпорювати.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Товкальня, -ні, ж. = товчія. Сумск. у.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОЖИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.