Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Мизерні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Бѣднѣть, нищать. 2) Худѣть, тощать, приходить въ болѣзненное состояніе. Оце й захиріє дитина, стогне, мизерніє. Думаю: от-от умре.
Одиноцтво, -ва, с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Попростягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Протянуться (о многихъ). Козаки посідали, жовніри попростягались біля їх на траві.
Потяг, -гу, м.
1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків.
2) Доходъ, прибыль. Нема потягу.
3) Поѣздъ.
4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ.
5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле.
6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця!
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
