Басоля, -лі, ж. Віолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мнѣ не до того.
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Ум. Дзвона́рчик.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає.
Смішитися, -шуся, -шишся, гл. Дѣлать себя посмѣшищемъ. Збіглись вівці, кози, всі попові, та обїли шаровари лепухові.... Не смішися, мій миленький, не смітися, купи собі шаровари та й прикрийся.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село.