Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджахнути, -ну, -неш, гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. К. XII. 65. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути. О. 1861. XI. Кух. 9.
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони. Рудч. Ск. І. 22.
Покладатися, -даюся, -єшся, гл. Укладываться, уложиться, быть положеннымъ. Там і попрядеться, і потнеться, і в скриню покладеться. Рудч. Ск. II. 51. 2) Ложиться, лечь. 3) Условиться, согласиться. Вх. Уг. 260.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Рудка, -ки, ж. Ржавое болото, болото. Мир. ХРВ. 5. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. О. 1861. XI. 2. Коли б нам через рудку перехватиться.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.