Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Коршомка, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Пава, -ви, ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. Ум. павонька, павочка.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.  
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.