Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережити, -жу, -жеш, гл. = берегти. Хто будеть на світі правду бережити, тому шлеть Бог з неба довго в світі прожити. КС. 1884. І. 48.
Викошувати, -шую, -єш, сов. в. викосити, -шу, -сиш, гл. 1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить. Рудч. Ск. І. 89. 2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну. Рудч. Ск. І. 163.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).
Проходка, -ки, ж. = прохідка. Тільки їй і проходки, що до церкви божої. Кв. Царівна.... пішла раз у проходку. Мнж. 41.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.