Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неспокійний

Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала? МВ. ІІ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 559.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСПОКІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСПОКІЙНИЙ"
Верескун, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.
Доні́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Умориться, устать до извѣстной степени, доходиться до утомленія. Оце так донігався, що аж тіло труситься. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Вх. Лем. 431. Се вино велика ледач. 2) = ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався. Подольск. г.
Нашити Cм. нашивати.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Хлип! меж. 1) Выражаетъ хлебаніе. Яблучка кусь, а горілочки хлип. Мнж. 46. 2) Выражаетъ всхлипываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСПОКІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.