Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Бумажний, -а, -е. = папіровий.
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Ворона літає, а дурень голову задирає. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. Мраки залягли, мраки йдут.
Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу.