Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азія́цький. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Відпасувати, -сую, -єш, гл. = відпасати. Одпасує живіт. К. ПС. 83.
Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.
Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити. Вх. Зн. 11.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Настолочити Cм. настолочувати.
Продмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. продмухати, -хаю, -єш, гл. Продувать, продуть.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный. Шух. І. 33. Желех.