Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. К. (О. 1861. I. 311). Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Чуб. V. 558. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався. Ном. № 1143.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Нака́постити, -ка́пощу, -стиш, гл. Напакостить.
Палуб, -ба, м. = палуба 1 — 3. Ум. палубе́ць.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Сплячий, сплящий, -а, -е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали. Камен. у.
Стіглувати, глую, -єш, гл. О стадѣ скота: останавливаться для отдыха. Стіглували там колись свині. Славяносерб. у. Cм. тирлувати.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.