Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нересть

Нересть, -ти, ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. Cм. неристь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 556.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРЕСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРЕСТЬ"
Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Підтопити Cм. підтоплювати.
Порачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.
Рухнути, -ся. Cм. рухати, -ся.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Токарський, -а, -е. Токарный.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРЕСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.