Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. 2) Раст.: Malva crispa L.
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Опухти. Cм. опухати.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж.
1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями.
2) Ноготь.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала.
Проскурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ проскура.
2) мн. Раст. Malva rotundifolia L.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
Шилюдистий, -а, -е. . шилюди́сті уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ.
