Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Де́лі нар. = Далі.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки. Чуб. III. 84.
Попорожнити, -ню́, -ниш, гл. Опорожнить (во множествѣ). МУЕ. III. 118. Кубочки попорожнимо. Мил. 152.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Скрипула, -ли, ж. Старая дѣва. Ти, скрипуло стара. Вх. Зн. 64.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.