Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ.
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Моро́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Одурять, лишать сознанія. Марево, паноче, увесь світ мороче. 2) Забивать голову, надоѣдать приставаніями. Не мороч мені голови, бо вже й так обертом ходе.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком.
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. 2) Подносъ. Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко?
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.