Вихрест, -та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. То вихрест із жидів Авлет.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать.
Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ.
Прийми мн. Въ выраженіяхъ: у приймах бути, жити. Быть пріемышемъ, жить въ чужой семьѣ. У приймах собака був да й хвоста збув. у прийми пристати, у прийми піти. Не имѣя своего хозяйства, сѣсть на хозяйство жены въ ея домѣ.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.