Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. До осичини прийшов і завішався на осичині. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Половина літ минає, я щастя не маю. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Ум. половинка, половиночка.
Порозмітати, -та́ю, -єш, гл. Размести (во множествѣ).
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ.
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу.
