Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Рудч. Ск. I. 131. Нас тілько двойко в світі. МВ. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Довольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум. Черк. у.
З'язуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. з'язатися, -в'яжуся, -жешся, гл. = зв'язуватися, зв'язатися. Харьк.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.