Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Сірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сіра. Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Смерек, -ка, м. смерека, -ки, ж. Дерево: европейская пихта, Pinus abies, Abies excelsa. Шух. I. 176. Вх. Пч. II. 34. смерек червений. Раст. Larix decidua. Ум. смеречок, смеречка.