Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Засла́ти Ii, -ся. Cм. застилати, -ся.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Односум, -ма, м. 1) Сопечальникъ. 2) Единомышленникъ. Черномор. 3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони. О. 1862. II. 63.
Попережатися, -жаюся, -єшся, сов. в. попереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Опережать, опередить, выставляться, выставиться впередъ. Не попережайся поперед війська і не оставайся позад війська. АД. І. 314.
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.
Фуркнути, -ну, -неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).