Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ.
Конопляник, -ка, м. = конопельник.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. . Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Репанець, -нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ.
Хлист, -ту, м.
1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту.
2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики.
Черінь, -ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. 5) черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Чумаки сіли черінем полуднати.