Гу! меж.
1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву.
2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!
3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Свекор оженився батько утопився.... І — гу!...
Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. 2) Забвеніе.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Зручний, -а, -е. Ловкій; удобный.
Зцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить, напр. украсить орнаментировкой. Лушні мережані, колеса штучно повиточувані, ярма зцяцьковані, як на відданню у дівки сорочка.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Ураг, -га, м. = враг.
