Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. Ум. сумненько, сумнесенько.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл. 1) Втягивать, втянуть. 2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин. II. 232. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк. Новомоск. у.