Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Ворона, -ни, ж.
1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий.
2) — морська. пт. = синьоворонка.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить.
Заприсяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заприсягти, -гну́, -не́ш, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою.
Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. 3) Раст. Leontodon taraxacum. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.
Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті.
2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш.