Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Дорога.... буркована.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи.
Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає.
Наторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи.
2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать запруду.
2) Запруживать, запрудить наново.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Ум. тартачи́нна.
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов.