Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка. Желех.
Коко I меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого. Ном. 3499.  
Скорботно нар. Скорбно, печально. Ум. скорботне́нько. МВ. ІІІ. 91.
Стягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. стягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Стягиваться, стянуться. 2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли. Кв. І. 105. 3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу. Рудч. Ск. II. 142. 4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам. Ном. № 10891. 5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся. Ном. № 805. 6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглеся, а тепер ось як протягнеться. Радом. у.