Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. І. 12.
Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.