Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1. Желех. Вх. Зн. 43.  
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Прискочити Cм. прискакувати.
Пуття, -тя, с. Первоначально: путь, дорога, но употребл, лишь въ переноси, значеніи: толкъ, прокъ. Молоді хазяї, думає, — чому й на пуття не навести. Св. Л. 244. Не буде з його пуття. Не буде вже їм ні пуття, ні добра. Стор. МПр. 154. Без пуття. Безъ толку, безъ смысла. Все робить без пуття.
Тупнути, -ну, -неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.