Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи.
Жорсто́ко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. 2) Язвительно, рѣзко.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Погрюкувати, -кую, -єш, сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Рожденка, -ки, ж. Уроженка. Яка ж я приблуда не цього світа? Я тутешня рожденка.
Хирявий, -а, -е. = хирний. Хирява баба, як гирява макітра. Хирява шляхта знов усе догори ногами переверне.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик.
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница.